Что будет завтра? Радость или слезы?
Что будет завтра, так хотим мы знать.
Сейчас лишь могут быть мечты и грезы,
Но "завтра" невозможно угадать.
Что будет завтра? Солнце или дождь?
Метель и вьюга или теплый ветер?
Пусть будет то, что Ты, Господь, пошлешь,
Твоей любви дороже нет на свете.
И что бы ни было и завтра, и потом
Я буду знать, что там, в конце дороги
Есть дверь к Тебе. в Твой чудный Отчий дом,
Там боли нет и нет тревоги.
Когда-то это будет: благодать
И Божий мир заполнит все собою.
Дай, Боже,все спокойно мне принять,
И в мире быть всегда с Тобою.
Но жизнь прекрасна каждое мгновенье,
И каждый день несет свое тепло,
Свои печали, радость, вдохновенье,
Хотя забот и трудностей полно.
И я не верю тем, кто так смиренно
Иль обреченно говорит: "Мне б в небеса."
Нам жизнь дана, чтоб жили вдохновенно,
Что б славить Бога здесь, нам жизнь дана.
Не лицемерьте, не гневите Бога,
Не надо говорить ненужных слов,
И каждый пусть идет своей дорогой,
А Бог усмотрит, кто к чему готов.
Что день завтрашний, не знаю,
Но в сердце заглянуть свое хочу,
Хочу гореть всегда, не затухая,
Исполнить волю Божью я хочу.
Для каждого ведь есть своя задача,
Свой план, что нужно сделать на земле.
Нести благую весть - иначе
Где оправдание найдешь ты сам себе,
Когда ответ держать придется перед Богом,
Как жил, что делал, что успел,
Искал путей ты легких, иль дорогу,
Назначенную Богом, одолел.
И каждый день несет свои заботы,
Не стоит обижаться на судьбу,
Судьба от Бога, хватит всем работы,
Но главное, доверить жизнь Ему.
Что будет завтра?- спрашиваем снова,
И рассуждаем о судьбе опять.
Действительно ль мы все принять готовы?
Что будет завтра, мы не можем знать.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
