… є Великий Господь! Він створив Вселену і продовжує творити незбагненні творива.
Його вся Земля і все що на ній – маленька Земля – і все що на ній!
Його вся увага на цій Землі, Його плани, Його Воля!
Він абсолютно досконалий і є чудним! Він поза часом і простором і досконало все знає! Він має задуми!
Він є Любов! Його така природа. Любов є Ним – Він більше досконалої любові! І всі Його рішення і задуми – з Любові!
Він називає Себе Батьком – моїм рідним! І каже, що жоден з батьків – найкращих батьків на землі за всю історію людства не порівнюються з Ним, бо Він – найдобріший! Він є Добро! Добро – це Він!
Є я. Знаю тільки те, що мій гріх Його вбивав. Але – Він Любов! І зла мого Він не пам’ятає, коли має до мене справу – не хоче пам’ятати. Принаймні Він не відноситься до мене через призму мого зла, але через Ісуса Христа.
Я маю свої плани… це, мабуть й добре. Але й Він має Свої плани щодо мене. Він особисто мене задумував і творив – для цілі! І я знаю, що Його Воля добра і досконала. Про свою волю і бажання такого сказати не можу.
Його Воля – не з зла – з Любові! О, Боже, як це зрозуміти так, щоб Тобі цілісно довіряти?
Він каже, що я можу з’єднуватись з Ним, стаючи Ним і одним цілим з Ним.
О! Дивний духовний світ!
І цей «шлях злиття» лежить через моє смирення перед Ним.
Я спробував життя в Ньому, з Ним. Я спробував стільки, як я малий на фоні Вселеної, бо Він меж не має!
І що на цікавіше – я є справжнім собою, індивідуумом, унікальним серед інших унікальних людей тільки коли в Ньому! Бо тоді я відповідаю своєму призначенню, навіть не знаючи його.
Щось зрозуміти не можливо, бо можна здуріти. Це на рівні відкриття, чи «привідкриття» духовного.
Він хоче щоб я був частинкою Його! Це фантастично. Я – частина Його!
***
Він створив мене в Собі! Це Його задум. Він не терпить гріха. Гріх і нечистота не може бути частиною Його. Тому зрозуміла Його біль, коли я був в гріху і був від Нього відділений.
Я – частина Його і був відділений від Нього. Це ніби, коли б мені відрубали частину мене. Щось подібне, мабуть, переживає і терпить Він – за кожну людину.
Таємниця на таємниці…
Кров Ісуса омиває і очищає мене від гріха, щоб я був без гріха, щоб я міг бути тією невід’ємною частиною Його.
Коли Він робить заради Себе щось, то я маю в цьому участь, бо я є частиною Його.
Отець в Сині – Син в Ньому! Я в Сині – Отець в мені! Єдиний, цілісний Організм!
Мене ще обмежує тіло, щоб злитись з Ним повністю. Але тіло не вирішує – вирішує дух. Я маю вибір жити за тілом, або жити за духом.
Краще жити за духом, бо це жити не марно!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Тело больше одежды. - Владими́р Божий Все давно убедились, что диплом не может служить меркой знаний и уже не может быть гарантией добросовестного исполнения дела, потому что в настоящее время все смотрят на учение не как на средство приобретения знания, а исключительно как на способ заручиться дипломом и получать тот или другой повышенный оклад жалования... /И.В.Мичурин.
Поэзия : Из Магнитки о сущности любви - Светлана Шербан - Спасибо за стихотворения, очень интересно. Всегда мучаюсь вопросом, это правда или вымысел? И где граница? (читатель)
- Сама идея отдельно про это задуматься возникла из вопроса"его"друга, насколько я всё выдумываю. И мне пришлось оправдываться, что для него это - чистый вымысел - он же не любил! А для меня - моя непогрешимая ВНУТРЕННЯЯ реальность - меня иногда циклит, как на картинке из памяти - вот утро - и я на цыпочках крадусь в душ из его постели - и натыкаюсь на предметы, вызывающие дежавю - на столике ручка "Паркер" - мне Армен такую дарил - моя любовь из "первой молодости", вот тюбик пасты - и у меня в номере точь-в-точь, шампунь - точно знаю, дают по талонам - это же 90-е и только москвичам - мне за взятку такой же продали... А свитер - просто брошенный у кабинки - и я всю нерастраченную нежность вкладываю в эту вещь - выворачиваю - утыкаюсь в него и дышу дорогим мне запахом - и мне хочется остро быть с ним - и не уходить - и надо быть утром у себя в номере - и я ухожу - и он не просыпается - а свитер я развешиваю в изголовье - и это против правил и субординации - он не просил меня хозяйничать и примеряться к чужой роли(жены?) Короче, что там за окном - всё равно - какой век, какое кино, какие полит игры - примитивно хочу от него ребёнка и надеюсь, что в этом есть смысл... Вот как-то так, если перевести... с русского на русский.
(автор)
Простите за натурализм и избыточные подробности. Это уже было всё очень давно. Уже нашим близнецам в этом году по 18 будет.
Спасибо ВАМ.
