Псалом Давида
2 Славу Твою ти возніс неба вище.
2 Господи, Боже наш, як возвеличив
2 світ Твоє ймення, здолавши імлу!
3 Ворога й месника щоб вгамувати,
3 з уст немовлят і дітей розпочав Ти
3 проти Твоїх супостатів хвалу.
4 Як небеса Твої я споглядаю,
4 волі й перстів Твоїх, Господи, плід,
4 місяць і зорі створив Ти, я знаю,
5 як же людину Ти не забуваєш,
5 сину людському всякчас даєш хліб?
6 Людину від ангела мало чим зменшив;
6 і славою, й честю її увінчав;
7 володарем світу її Ти утвердив,
7 творіння Твої їй під ноги поклав:
8 і дикого звіра, й вівцю, і скотину,
9 і птицю небесну, і рибу морську,
9 усе, що в морську поринає пучину.
10 Мій Боже, співаю хвалу без упину:
10 бо має ім’я Твоє славу мирську!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Конец комедии - Светлана Капинос Наш ответ Чемберлену, в смысле Константину, на его "Возвращение с острова" http://www.proza.ru/texts/2008/01/09/238.html
Вместо того чтобы готовиться к экзамену по «Христианской теологии», я всё воскресение убила на этот рассказ! (Костя, ты виноват, если я не сдам!)
«Нате, ешьте плоть мою…»
Выкладываю, как есть, без шлифовки, ибо некогда мне. Любуйтесь: вот он, с ещё необрезанной пуповиной, в кровях и водах.
Надеюсь, что румяные критики мои будут довольны справедливым возмездием!
(Да, зачёт я успешно сдала – по латыни, коей поверхностным знанием не преминула воспользоваться!)
