Даже если бы я осталась одна, как на необитаемом острове, даже и тогда для меня бы светилось солнце, зеленели травы, небо было бы голубым. Даже, если бы рядом не было никого из людей, даже и тогда я была бы счастливой и любимой. Как?? скажете вы... Рядом же нету никого... Разве не одиноко и любить некого и любить некому? Но есть личность Иисус,в которого я безумно влюблена и который безумно влюблен в меня. И открою вам не секрет: что он безума и от вас. Он умер за всех, но и лично за каждого. Бог не лицеприятен и на самом деле Он обожает всех своих деток одинаково. Но я, чем больше открываю для себя Его любовь, тем больше влюбляюсь в Него. В Нем полнота. Внутри. Все внутри. Там или пусто и полно. Если ты полон Богом, там не будет пусто. Если нет, то на наполнись Им. Не жди другого случая. "Приблизьтесь к Богу и Он приблизиться к вам." Он и так к вам близко. Жертва Его крови сделала вас близкими. Родными. rnЭта жертва любви. Любовь тоже жертвует. Жертва на все времена. Я лобима моим Господом. И Его люби достаточно для меня, чтоб больше не ждать любви от окружающих, а быть ее источником...
Люда Бутраменко
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
